11 клас

Вітаю Вас, шановне панство☺

Упевнена, що ви готуєтесь до ЗНО сумлінно☺
Творчість Івана Драча

Сподіваюся, що ви  переглянули цей урок від О.Авраменка й зрозуміли його пояснення, повторили вивчені твори за цими малюнками.

          Чому завдання, які я давала раніше, ви ще не виконали?

     До 3 квітня 18.00  чекаю на свою електронну пошту   natusikbrus@gmail.com

      фото  конспектів із робочого зошита з літератури:

• поети - шістдесятники ( 1 стор)
• В.Симоненко , цікаві факти з життя поета ( не менше 5), паспорт поезій "Лебеді материнства", "Ти знаєш, що ти людина", "Задивляюсь у твої зіниці" https://www.youtube.com/watch?v=-U8UulOwhqs&fbclid=IwAR0OpHAO4ebtNTzzW3l05x6sJhE9OSnwUT-MwHWLheV2W9yyrOr35XI49uM
• Д.Павличко, паспорт поезії "Два кольори"
• Г Тютюнник , прочитати новелу "Три зозулі з поклоном", записати героїв, мотив твору, їдею.
• !!! До речі, усі поезії ( 4) вивчити напам'ять.
• Чекайте на зустріч зі мною. Думаю, упродовж тижня ми з вами побачимося та я перевірю вивчені вами поезіїї.

7 квітня

Літературний диктант

1. Який епіграф твору?

2. За що купив оповідач дешевий костюм?

3.Як звали дружину Карпа Яркового?

4. Який вік Марфи?

5. Чому Марфа проводжає оповідача – хлопця поглядом?

6. Як у селі звали Марфу?

7. Як звали поштаря?

8. Який тембр голосу мав батько оповідача Михайло?

9. Що сниться Михайлові на засланні?

10.Що Михайло послав Марфі з Сибіру?

11. Яку фразу в листі Михайло, закресливши, написав знову?

12. Яке питання непокоїть оповідача – хлопця?

  Надішліть скрін із відповідями до літературного диктанту мені на

 ел. пошту   

      !!!!!!       А далі працюєте над творчістю Ліни Костенко

Ліна Костенко. Ця людина посідає виняткове місце в українській літературі останніх чотирьох десятиліть не завдяки радикальним творчим експериментам, не з огляду на зайняту політичну позицію чи "провокативний" стиль життя, а завдяки своїй сильній особистості, принциповому запереченню позиції пристосуванства, здатності мовчати в час, коли це мовчання означало відмову від спокус облаштувати своє життя ціною поступок.

Ліна Костенко – перлина сучасної української літератури. Її твори не лише цікаві та влучні, а й глибоко актуальні. Уже багато років вона залишається справжнім борцем з неправдою, показовістю, пристосуванством, а зброя її – твори. Вона вміє зачепити, змусити думати, мріяти та діяти. Твори Ліни Костенко перекладені англійською, білоруською, естонською, італійською, німецькою, словацькою та французькою мовами.

Ліна Костенко – з родини вчителів. З ранніх років їй прищеплювали високі моральні, етичні та естетичні смаки, подавали літературні, фольклорні та історичні взірці для наслідування.

Ліна Костенко завжди переймалася долею України, вона була дисиденткою за радянських часів, через що на тривалий час була виключена з літературного процесу. І не дивно, адже її творчості того періоду притаманні запальність, критика влади та тодішнього режиму.

Ліна Костенко завжди актуальна, і з часом значення її творчості тільки зростає. Вона є автором багатьох романів, поем, збірок поезій. Перу Костенко належить і кіносценарій "Перевірте свої годинники", написаний у 1963 році спільно з Добровольським. Однак фільм, знятий в 1964 році про українських поетів, загиблих під час Другої світової війни, так і не вийшов на екрани. Стрічку переробили, перейменували на "Хто повернеться – долюбить", але зміни були такими, що Костенко відмовилася від авторства.

Ліна Костенко є почесним професором Києво-Могилянської академії, почесним доктором інших вишів, лауреатом багатьох премій. А від звання Героя України відмовилася зі словами "Політичної біжутерії не ношу!".

Цитати видатної української письменниці

про жіночність, кохання та свободу.

1. Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі.

2. У кожної нації свої хвороби. У Росії – невиліковна.

3. Те, що діється тепер у світі, – це кошмар, що приснився людству. Потім його назвуть Історією і приплюсують до попередніх кошмарів.

4. Марудна справа – жити без баталій. Людина від спокійного життя жиріє серцем і втрачає талію.

5. Критична маса катастроф заклинює до неможливості їх сприймати.

6. Демократія тим і добра, що при демократії не держава руйнує людину, а людина будує державу.

7. Жінки довше переживають образу, незалежно від того, вони образили чи їх ображено.

8. Жінка як музика: її можна любити, навіть не дуже розуміючи.

9. Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти у її очах. Жінка втрачає на інтелекті, лише коли вона кохана. Так що бажано підтримувати в ній цей стан.

10. І хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе! 

ІІ. Ознайомся із матеріалом підручника (с.209-210).

https://pidruchnyk.com.ua/1237-ukrliteratura-avramenko-11klas.html

ІІІ. Заповни анкету письменниці

Анкета письменниці

Прізвище, імя, по батькові
Дата народження
Місце народження
Освіта
Найвідоміші  збірки
Нагороди, відзнаки

VІ. Прочитай вірш «Страшні слова, коли вони мовчать» ( с.211).(є на ЗНО)

V. Проаналізуй вірш (усно)

Тема, ідея, основна думка, жанр, художні засоби.

VІ. Запиши та запам’ятай.

ПАСПОРТ ТВОРУ

Історія написання: філософські питання про сутність поезії, про місію митця для Ліни Костенко (особливо для неї, яка пішла у «внутрішню еміграцію» на знак протесту проти відновлення тоталітаризму в СРСР і понад 16 років змушена була писати «в шухляду»), як і для всіх «шістдесятників», були особливо актуальними, що вилилося в низку творів, де ця проблематика стає осердям уваги. 

Автор: Ліна Костенко

Рік: 1980

Збірка: "Неповторність"

Напрям: модернізм.

Течія: неоромантизм.

Літературний рід: лірика

Жанр: ліричний вірш

Вид лірики: філософська

Тема: призначення поета і його поезії полягає в тому, щоб уникати штампів і трафаретів, бути оригінальним, правдивим і об’єктивним: "Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі"

Ідея: автор підносить на високий п’єдестал жертовний подвижницький труд митців слова.

У творі Ліна Костенко говорить про те, що слова, ніби згустки, увібрали в себе радощі й болі людей. Чутлива душа поета не тільки вловлює енергію сказаного, а й дивиться на слова з побожним страхом, адже впевнена, що поетові треба пам’ятати про свою відповідальність за кожен свій рядок і за кожне слово.

Провідний мотив: значення слова в житті людини, сутність поетичного мистецтва.

Інші наявні мотиви: пошуки свіжого, оригінального; творчість як категорія краси.

Образи твору. Ліричний герой — це людина, що знає силу слова й відчуває відповідальність за їх використання: «Хтось ними мучився, болів…» Філософські роздуми поетеси над словом і творчістю породжують в уяві читача образ ліричного героя, який висловлює свої думки щодо проблеми добору слів, завдань мистецтва у суспільстві.

Автор говорить про велику відповідальність людини, яка береться оприлюднити своє слово: "Людей мільярди і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше!". Тільки така поезія переживе віки і служитиме духовним мірилом для наступних поколінь митців.

Композиція твору. Невеликий за розміром у три строфи вірш наповнений почуттями й експресією. Перша строфа твору — це одне складнопідрядне речення, у якому кожне підрядне речення посилює звучання головного.

Художні засоби: епітети: «страшні слова», «безсмертний дотик»;

метафори «слова мовчать, причаїлись», «хтось ними (словами) плакав, мучився, болів» оживлюють, олюднюють слова;

анафора: у першій строфі другий і третій рядки починаються словом «коли*, яке підкреслює і пояснює оксиморон «слова мовчать»;

антитези: «краса й потворність», «асфальти й спориші» змальовують і різноманітність світу, і його повторюваність, узагальнюючи словами «Усе було», і підводять до висновку: «Поезія — це завжди неповторність».

У вірші «Страшні слова, коли вони мовчать» Ліна Костенко закодувала своє розуміння значення слова в житті суспільства і кожної людини. Поетеса впевнена, що митці, як ніхто інший, мають обережно й відповідально ставитися до сказаного, адже «поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». Буває важко знайти потрібні слова, які б не «були уже чиїмись», але поети тому й несуть це звання, що вміють словом торкатися наших душ і пробуджувати світлі почуття.

VІІ.  Прочитай.

            Ліна Костенко  –  тонкий лірик, авторка прекрасних віршів. Творчість Ліни Костенко не розмежуєш на інтимну та гро­мадянську: настільки тісно переплелися особисте та суспільне, настільки органічно вони вживлені в художнє полотно й до пев­ної міри навіть живляться одне одним.

        Безкомпромісність  –  ось пароль її поезії. У поезії чується бунт проти стандартизації, спрощення, примі­тивізації людини. Неповторність  – ось друге з ключових понять, смислових знаків волелюбної музи Ліни Костенко.